Адреса:
"", Київ, Київська область
Склад
1 мл суспензії містить речовини, що діють: люфенурон – 20 мг, празиквантел – 10 мг, моксидектин – 0,6 мг. допоміжні речовини: бентоніт; ксантановий камід; натрію бензоат, пропіленгліколь, сахаролаза, ароматизатор, вода чиста.
Фармакологічні властивості
Протиразитарна суспензія для перорального застосування.
ATCvet QP53 ектопаразитоциди, інсектициди та репеленти (QP52 антигельмінтні ветеринарні препарати, QP52AA51 празиквантел, QP54AB02 – моксидектин, комбінації).
Комбінація люфенурону, моксидектину, празиквантелу, що входять до складу суспензії PET EVOLUTION, забезпечує широкий спектр протипаразитарної дії у собак та котів по відношенню до ектопаразитів: бліх (Ctenocephalides spp., Pulex irritans), саркоптоїдних кліщів. ендопаразитів: Dipylidium caninum, Taenia spp., Echinococcus granulosus, Alveococcus multilocularis, Mesocestoides lineatus, Diphyllobothrium latum, Toxocara canis, Toxocara cami, Toxocara cati, Trichuris vulpis, а також личинкових стадій.
Люфенурон (сполука групи бензоїлфенілсечовин) – це інсектицид широкого спектру дії, особливо активний проти бліх видів Ctenocephalides spp., Pulex irritans і має підвищену ларвоцидну та контактну овоцидну активність. Механізм дії полягає у блокуванні синтезу хітину, що є основним компонентом екзоскелетів комах, тому личинки при линянні не можуть сформувати нову кутикулу та гинуть. Потрапляючи в організм комах з кров'ю тварини, потім у їхні яйця, люфенурон блокує процес формування хітину, личинки гинуть внаслідок порушення процесів формування кутикули і, таким чином, запобігає появі наступного покоління бліх. Люфенурон швидко всмоктується у шлунку (достатній рівень абсорбції досягається при наповненому кормом шлунку), повільно виводиться, що забезпечує високу концентрацію сполуки в організмі тварини протягом місяця.
Празиквантел – синтетична сполука, похідна піразино-ізохінолу, ефективно діє проти цестод та трематод. Празиквантел дуже швидко всмоктується у поверхню паразита та поширюється на його організм. Вивчення in vitro та in vivo доводить, що празіквантел руйнує зовнішній покрив (тегумент) паразита. Це майже миттєве стиснення мускулатури паразита та швидка вакуолізація тегументу (оболонки). Цей швидкий стиск пояснюється зміною проникності клітинних мембран паразита для двовалентних катіонів, особливо кальцію. Деполяризація нейром'язових гангліоблокаторів, порушення транспорту глюкози та мікротубулярної функції у цестоді призводить до порушення м'язової іннервації, паралічу та загибелі паразита. Празиквантел швидко всмоктується у травному каналі, досягає максимальної концентрації у плазмі крові через 1-3 год, розподіляється в органах та тканинах тварини; зв'язується з білками сироватки крові (70-80%), частково метаболізується в печінці, екскретується в кишечник і виводиться з організму в основному із сечею (до 80%) та незначно з калом.
Моксидектин – це макроциклічний лактон другого покоління групи мильбеміцинів, що має виражену дію проти багатьох ендо- та ектопаразитів. Механізм дії препарату на організм паразиту полягає в тому, що моксидектин стимулює виділення нейромедіатора гальмування гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), внаслідок чого блокада передачі імпульсу між інтернейронами та руховими збуджуючими нейронами нервового стовбура паразита, що призводить до паралічу та паралічу. З організму виводиться переважно у незміненому вигляді протягом 6 тижнів.
У рекомендованих дозах лікарський засіб не має сенсибілізуючої, ембріотоксичної та тератогенної дії.
Показання для використання
Лікування та профілактика захворювань собак і кішок, цуценят і кошенят при викликаних змішаних паразитарних інвазіях: бліхами: Ctenocephalides spp., Pulex irritans; знищення яєць та личинок бліх; саркоптоїдними кліщами: кожеїди вух (Otodectes cynotis), свербіж м'ясоїдних (Notoedres cati), свербіж (Sarcoptes canis); тромбідформними кліщами (Demodex canis, D. cati, D. gatoi); цестоди на преімагінальній та імагінальній стадіях: Dipylidium caninum, Taenia spp., Echinococcus granulosus, Alveococ
№895263
Створено: Сьогодні