Мальва лісова, 100 г master sem

Мальва лісова, розфасування 100грам. Заготівка трави мальви як лікарська сировина відбулася влітку. Зрізалася наземна частина рослини. Сушилася трава в добре провітрюваному приміщенні без потрапляння сонячних променів за температури до 40С. Висушена трава мальви має сіро-зелений колір, а також слабкий своєрідний запах і гіркий смак. Сировина заготовлялася в екологічно чистих районах узбережжя річки Південний Буг Винницькою обл. Термін зберігання — 2 роки. Застосування в народній медицині: Мальва лісова — старий народний засіб проти багатьох хвороб. У народній медицині зазвичай використовують квітки, листя, стебла, коріння. Водночас народні цілителі рекомендують використовувати відвари та настої з трави та кореня мальви як зовнішньо, так і всередину. Препарати з квіток і листя мальви лісової використовуються для лікування спастичних колітів, закрепів, а також як заспокійливий засіб у разі тривалому кашлі, застудних захворювань и грипи, бронхіт, стоматит і пародонтозу. Мальва лісова — прекрасний засіб для профілактики травного тракту та сечовивідних шляхів. Її використовують для зняття запальних процесів у стравоході та шлунку, нирках і сечовивідних шляхах. Насті та відвари мальви вживають всередину, а також використовують як полоскання й інгаляцій під час кашлю, застуди, осиплості голосу, катаре горла. Коріння та надземну частину мальви застосовують для лікування кон'юнктивітів і блефаритів, листя й квітки — у формі компресів під час пухлин. У практиці народної медицини свіжу траву мальви вживають з профілактичною метою під час авітамінозу. Мальва лісова широко використовується в народних медицинах багатьох країн. Наприклад, у народній медицині Середньої Азії відвар листя мальви з цукром використовується під час кашлю, насіння — як проносний засіб; в китайській медицині коріння мальви застосовують у разі бронхіт; у тибетській основі мальви використовують як сечогінний засіб; у Таджикській корені мальви використовують для лікування геморою, гонореї, під час кашлю, шлункових захворювань, дисменоререї, діареї; у монгольській медицині насіння мальви застосовують під час водяної, набряків, серцево-судинної недостатності. Мальву лісову часто містять до складу суміші рослин (полінь, овес, ромашка) для ванн, застосовуваних у разі пухлин селезінки, геморою та інших захворювань у формі мазі та м'яких припарок, як ранозагоювальна під час опіків і запалень шкіри. На думку народних цілителів, якщо пожувати траву мальви із сіллю та прикласти до совок, то це допоможе. Листя й квітки мальви пом'якшують груди, викликають приплив молока та заспокоюють кашель. Мальва лісова широко застосовується в домашній косметології та дерматології. Відвар трави мальви як примочки зовнішньо використовується для пом'якшення та зняття свербіння під час шкірних захворювань. Компреси з настоїв трави мальви застосовують для лікування гнійних вугрів, у разі опіків, герпесу, дисгідрозу як протизапальний засіб. Настій мальви рекомендують для ополіскування сухого волосся після миття. Квітка та листя мальви лісової входять до косметичних зборів для масок, застосовуваних у разі сухої подразненої шкіри, зморщок, для освіження шкіри обличчя.