М'ята перцева (пак/50 грамів)

Мята трава — М'ЯТА переЧНА (холодна) — лат. MENTHA piperita L. М'ЯТА — це найбільший рід багаторічних трав'янистих рослин, відомих із давнини. Батьківщиною її вважають Китай, Японія, залишки м'яти були знайдені в єгипетських скелях. До Європи вона потрапила в середні століття завдяки ченців і відразу ж здобула широке поширення. Її вживали в супи, соуси, салати, м'ясні страви, напої та ін. Всі різновиди м'яти — прекрасні медоноси. Не менш широко використовується м'ята та з лікувальною метою. Містить ефірну олію (1-2,5%), головним складником якої є ментол (вільний і в складі оцтовий, і валеріанових кислот) і терпеноїди: пінени, лимонен, цинеол, філандрен та ін. Крім того, у листі є флаваноїди, урсулова й оліонолова кислоти, каротин і мінеральні сполуки міді, марганцю та сірки. Терапевтична активність м'яти зумовлена комплексом біологічно активних речовин, серед яких головну роль займає ментол. Перорально застосування м'яти показані у разі захворювань шлунка та кишківника та печінки (холецеститу, холенгіту) різної етіології, серцево-судинної системи. Із задоволенням використовують листя м'яти в збірах і чаю. Застосування: -всередині — настій — (5 г або 1/2 столової ложки сировини на 200 мл окропу) по 1/3 склянки 2-3 рази на день за 15 хвилин до їди, — наручно-відвар м'яти для полоскання рота. - ванни з відваром (50 г сировини на 1 відро води) : - компреси. обмивання і полоскання настого листя на воді (1столова ложка сировини на 0/5 літра окропу, настоювати1 годину, процідити). Величезним попитом користується в парфумерії та кондитерській промисловості. ПРОТИВОКАНАННЯ: категорично не можна змащувати слизові рота та носа ментолом дітям, оскільки може викликати короткочасну зупинку дихання.